Думка дня

Перебуваючи на краю країни зіштовхнулася з тим, що тут більшість людей не володіє українською мовою.

Про це пише Inna Lukyanets на своїй сторінці в Facebook.

Персонал говорить з тобою українською як іноземною, між собою угорською . Місцеві жителі – тільки угорською. І якщо заїжджаєш в якесь кафе, то місцеві не розуміють зовсім української. Треба в меню показати позицію, а далі на пальцях кількість. Хоча, тут мають бути українські школи. Враження, що ми в іншій країні. І я, як філолог, все розумію: кожне село має свій говір, тут взагалі діалекти тощо. Але, як психолога, мене напружує інший момент. Саме українці говорять мовами тих країн з якими межують, а не навпаки. Вони українською не говорять, навіть потреби немає. Ми говоримо російською, угорською, польською, чеською і т.д. Бо, чужа мова дає можливості виїхати, заробітків, навіть освіти. В можливості чужих країн люди вірять більше, ніж в свою. І виходить, інші країни, держави, ментальність, мова так і продовжують домінувати над українською самосвідомістю, над людьми. Нам завжди здається, що десь краще, ніж в себе. Тотальна, глибинна невпевненість у собі…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *