А Ви знали?

За відомостями черкаського краєзнавця Володимира Гончаренка існує три версії походження назви села Мошни на Черкащині.

Про це пише на своїй сторінці в Facebook Aleksandra Buyvol.

Перша – уздовж гір, там де зараз річка – тяглися болота, відповідно і мошки було тьма, а може були моховиті місця?

До 19 століття Вільшанка впадала в Рось, яка раніше теж була судноплавною, в районі Старосілля.

Друга – про мошну, тобто шкіряний капшук -символ заможності. Нібито тут була перевалочна база закордонних купців, що проходять вниз-вгору по Дніпру.

Третя – про єврея-купця Мойшу, який оселився тут і олаштував перші лабази, склади, заїжджий двір, але ця версія здається неправдоподібною

Про історію

Із давніх-давен Мошни були містом.

Мошни відоме за різними джерелами з 1494 р. але можливо ще раніше.

Під час визвольної війни Мошни змінюють статус і стають козацьким сотенним містечком. Ще в 1592 році вони отримали Магдебурзьке право. За статтями “Вічного миру” 1686 р, Мошни потрапили в нейтральну смугу Придніпров’я, яка не підлягає заселенню.

Мошни поперемінно грабували і палили поляки, турки і кримські татари.

На початку другої половини XVI ст. Мошни належали В. Домонту. У Домонтів містечко купив князь О. Вишневецький. Можливо, що на місті де розташований парк у XVI ст. був замок чи сторожова вежа, побудовані польським князем О. Вишневецьким, оскільки це найвище місце у цій місцевості. Нещадне ставлення до місцевого населення викликало постійні повстання протягом XVIІ – XVIII ст.
У XVIII ст. від Вишневецьких маєток переходить до Радзивіллів, далі до Моравських та Любомирських, одних з найбагатших магнатських родів тогочасної Польщі.

Наприкінці XVIII ст. російський князь Г. А. Потьомкін скуповує у польської шляхти значну частину сучасної України, і також купує у Любомирського маєток у Мошнах.

Триста років тому неподалік від містечка існував великий і заможний Вознесенський монастир, який отримав підтвердження свого землеволодіння від Івана Мазепи та вільну грамоту від Петра Дорошенка. У цьому монастирі жив син Богдана Хмельницького Юрій, вимушений змінити статус гетьмана на монашеську рясу. У 1948 р, у  монастирі ще жили старенькі ченці. Там був дуже великий яблуневий сад. На жаль, до наших днів монастир не дожив. У радянські часи його не тільки скасували, але й зруйнували.

Оскільки у 1791 році Г. Потьомкін несподівано помер, значна частина його власності переходить до дітей його рідної сестри, Олени Олександрівни, у шлюбі Енгельгардт, якої на той час уже не було, вона померла 1767 року. Із цього часу, маєток, майже весь час передається по жіночій лінії родоводу. Одна з дочок Потьомкіної Олени Олександрівни та Енгельгардта Василя Андрійовича – Олександра, вийшла заміж за наказного гетьмана Польщі Браницького Ксаверія Петровича. Браницькі побудували великий ландшафтний парк у м. Біла Церква – “Олександрія”, устроєм якого Олександра в подальшому займалась сама. Розпочиналась доба пейзажного паркобудівництва.

У якому стані був мошенський маєток на той час не відомо, чи були якісь споруди крім мисливський угідь чи ні, але відомо, що кардинальних змін він зазнав в часи, коли власниками стали дочка Олександри та Ксаверія Браницьких – Єлизавета Ксаверівна Браницька та її чоловік граф Михайло Семенович Воронцов.

У 1853 році село Мошни мало 119 дворів, у яких проживало 674 людини. Сьогодні в с. Мошни мешкає близько 5000 чоловік.

У XIX столітті були волосним центром Черкаського повіту. Це була суміш глиняних будиночків під соломою з дерев’яними будинками більш заможних селян, цегляними будинками адміністративних установ і споруд громадського призначення. І над усім цим височіли будівлі небаченої селянами мавританської церкви, похмурої споруди костелу і величезною панської вежі, яка досягала самих хмар

Детальніше дізнатися про Вознесеньский монастир можна тут  http://moshny.ck.ua/blogi/grechuha-sergy/178-lyutarvka.html, а про Мошенську архітектуру тут http://ukrainaincognita.com/…/cherkaskyi-raion/moshny/moshny

Фото Aleksandra Buyvol

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *