До Міжнародного дня театру черкаський актор написав вірш (ВІДЕО)

До Міжнародного дня театру черкаський актор Олександр Гуменний написав вірш. Присвячений він згорілому минулого літа черкаському театру. Актор висміює байдужість чиновників, які 9 місяців не можуть розпочати ремонт театру, інформує “Громадське ТБ: Черкаси”.

Нагадаємо, 1 липня 2015 р. горів черкаський театр. Внаслідок пожежі упав дах і зруйновано глядацьку залу. Збитки оцінили у 83 млн грн. Основною причиною пожежі поліція вважає підпал. Винних наразі не знайдено. Чиновники і депутати обіцяли допомогти відбудувати театр. Однак ремонтні роботи наразі не розпочалися. Актори театру змушені виступати у черкаській філармонії та місцевому будинку культури.

Син-малюк спитав у тата, дивлячись слухняно:

– В Черкасах, чув, згорів театр – це добре чи погано?
Відкусивши бутерброд з червоною ікрою
Й після «Хенесі» ковтка татко так промовив:
– Тут, корочє, так, конкрєтно, одразу й не скажеш.
Тут багато є моментів. Треба всі їх зважить.

– Яких саме? – діставало невгамовне чадо.

– Ну… багато… Й головніший – це спішить нє надо!

– Там же даху геть немає! Чому ж не спішити?

– Бо на цьому можна, синку, добре заробити!
Вчися жити, синку мій: треба все прикинуть,
Щоби і собі урвать, і когось не «кинуть».
Щоби вистачило грОшей і на реконструкцію,
І щоби «на лапу» дать, бо тут скрізь корупція.
І, конєшно, що б про себе не забути часом.
Бо, звичайно, ж є різниця між «Хенесі» й квасом.

– Ну, а як же сам театр? Там вистави, люди…

– Де там люди? То ж актори! Їм гірше не буде!
Хіба театр – це робота? Так – увєсєлєніє,
Щоб підняти бідним людям їхнє настроєніє.
Робота – це строітєльство, банки, держслужба!
А таке, як той театр – воно ж геть не нужне:
Балавство та марнотратство грошей із бюджета!
Ні прибутку, ані зиску, ні авторитету!

– Значить, добре, що згорів він? – питає хлоп’ятко.

– Їм не дуже. А нам добре! – так промовив татко.

– Ні, не нам!!! – і сльози градом стрімко полилися. –
Через тебе моя мрія може не здійснитись!
Мріяв стати я актором, щоб своєю грою
Дарувати людям радість і віру з любов’ю!
Щоб зі сцени мав я змогу ТЕБЕ показати!
Ким ти став! І спробувати повернути ТАТА!
Бо в гонитві за грошима ти мене покинув!
А театр – це мрія, казка, радості хвилини!
Банки, торгівельні центри, бутіки та клуби
Не заповнять порожнечі, що серденько губить.
Бо тепла не вистачає, щирості, любові
Й теплих слів та ще й на нашій солов’їній мові.
Та невже я так багато прошу, вимагаю???!!!…

Чим скінчилась їх розмова я, на жаль, не знаю.

Кожен має сам для себе закінчити вірша,
Бо кожен сам вирішує, що краще, що гірше.
І прошу, війну та кризу не згадуйте всує!
Гіршої, ніж криза духу, певно, не існує!

Навіть тим, хто там на Сході нас боронить, браття,
Вкрай важлива сила духу, віра та завзяття!
ПІСНЯ й МУЗИКА підіймуть дух та віру в правду!
ВІРШ та СЛОВО – то є сила, що здолає й зраду!
ТАНЕЦЬ – то краса любові, рухові підвладна!
А ТЕАТР – це все в купі! І разом не зламне!

Як сказав один мій друг: «Я кричати мушу!
Хто врятує наш театр, той врятує душу!»

Фото, відео “Громадське ТБ: Черкаси”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *