Джекі Чан, Крістіан, Світозар: хлопці з Черкас розповіли, як їм живеться із незвичними іменами

Черкащани з не зовсім звичайними іменами розказують, чому батьки захотіли назвати їх саме так. Вибір імені дитини – складна й відповідальна справа. Батьки часто намагаються дати своєму чаду рідкісне і незвичайне ім’я. Як живеться таким щасливчикам? Чи подобаються їм їхні незвичайні імена? Читайте в опитуванні, яке підготував сайт  in.ck.ua.

Джекі Чан– Мене так назвали тому, що у батька родове прізвище – Чан. Це була єдина адекватна ідея. У дитинстві я не дуже радів своєму імені. Однолітки постійно дражнили, придумували клички. Дякую батькам, що віддали мене в секцію єдиноборств, де з часом все стало на свої місця. Я тепер не уявляю свого життя без кікбоксингу, тепер уже ніхто не насмілюється дражнити. Сьогодні мені дуже подобається моє ім’я. Воно всім відоме, його легко запам’ятати. Коли зі мною знайомляться, то завжди перепитують, бо думають, що почулося, але не тут-то було… – розповів Джекі Чан, студент.

Матвій Годованюк– Ім’я прийшло не одразу, – каже Матвій Годованюк, студент. –  Батьки обирали між Марком і Тимофієм. Коли лікар запитав, як записати, дід сказав – Матвій. Під його авторитетним впливом мене так і назвали. Я змирився. Цікаво, що залежно від формату стосунків із людьми у різних ситуаціях мене називають Мотя, Мет, Метью. Іноді беруть імена з іншої мови. Оточуючим подобається моє ім’я. Його легко запам’ятати, хоча іноді плутають з Матфей і Тимофій. Роки чотири тому знайома матері так само назвала свою дитину. На мою думку, є в цьому імені певна загадка, яка привертає увагу.

Світозар Долинський– Назвали так тому, що ім’я просто сподобалося батькам. Воно звучить на двох мовах по-різному: українською – “Світозар”, а російською – “Светозар”. Оточуючі сприймають ім’я здебільшого з подивом, для них воно дуже незвичайне. Всі завжди питають, на честь кого мене так назвали. Пам’ятаю, що у дитинстві був не в захваті від імені Світозар. Я був неслухняною дитиною, любив бешкетувати… Оскільки ім’я рідкісне і легко запам’ятовується, мені часто перепадало. Зараз, звісно, подобається: коли робиш добрі справи, люди звертають увагу і запам’ятовують твоє незвичне ім’я, – ділиться Світозар Долинський, студент.

Крістіан Волощенко– Батьки хотіли чогось незвичайного, а чоловіка моєї хрещеної звуть Крістіан. От і вирішили дати мені таке ім’я. Спочатку всім друзям було незвично, здебільшого через те, що ім’я довге і поставало запитання: “Як же мене коротко називати?” У результаті з’явилося Кріс, Крест. Ім’я мені подобається. Є, звичайно, свої нюанси, зокрема у контексті “по батькові” моїх майбутніх дітей. Погодьтеся, Крістіанович звучить не дуже… Крім того, не всі оточуючі легко і з першого разу сприймають моє ім’я. Іноді, замовляючи каву в закладах, де потрібно назвати своє ім’я, користуюся звичайними варіантами, щоб не привертати зайвої уваги, – каже Крістіан Волощенко, учень.

Веніамін Тепфер– Моє повне ім’я – Веніамін. Рідні та близькі називають мене просто Вєня. Мені подобається моє ім’я, ніколи не хотів його змінити, – розповів Веніамін Тепфер, студент.-  Незручності виникають тільки тоді, коли люди неправильно перекладають українською, наприклад, пишуть Вініамін, а не Веніамін. Мого брата звати Герман, думаю, батькам просто подобаються рідкісні імена. Як я назвав би своїх дітей? Тут треба подумати, адже гарних імен багато: як традиційних, так і незвичних.

Фото in.ck.ua, faktslin.beon.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *