Експериментальні архітектурні рішення Черкас, випробувані часом (ФОТО)

Вже кілька десятиліть поспіль „нічим таким“ наш обласний центр похвалитися не може. Однак були часи, коли Черкаси гриміли на всю країну як експериментальний архітектурний „полігон“, де вперше втілилися у життя найсміливіші задуми містобудівничих, пише “Акцент“.

ГоловпоштамтRetro_post-office

“На розі вулиць Свердлова і Шевченка височіє Будинок зв’язку. Проект цієї унікальної споруди розробляли у черкаському філіалі „Діпроцивільпромбуду“ архітектори С. Рац і конструктор І. Бравер. Вона вражає простими і лаконічними архітектурними формами. Головний вхід акцентують тонкі залізобетонні колони. Центральний вестибюль, відкриті сходи, ліфт та холи освітлюються через суцільну склоблочну стіну. На першому поверсі розміщені зали пошти, телеграфу, міжміського телефонного зв’язку, посилочний зал. Основні приміщення з великим художнім смаком оздоблені тематичними вставками, майстерно виконаними художниками Ю. Лигердою, О. Студені та В. Широковим“.

Так відреагувала республіканська преса на появу в центрі Черкас величної будівлі Головпоштамту, відкритого 29 квітня 1965 року. Проект видався настільки продуманим і забезпечив таку функційність, що пізніше аналогічні центри побудували в 6 містах країни, чотири з них — в Україні: Запоріжжі, Миколаєві, Сумах і Лисичанську. Різнився лише декор на бічній стіні, але треба ж було хоч десь свого додати.

Готель “Турист”63_0

Більше 20 років немає вже у Ювілейному парку готелю „Турист“, а мало хто зі старожилів не згадає про нього, буваючи неподалік. Спеціалісти з будівництва з захопленням розкажуть про передовий на той час збірний залізобетонний каркас з використанням грибовидних безригельних конструкцій, що складалися з шестикутної панелі і квадратного перерізу колони та ще чимало чого „професійного“, але гості міста цінували інше.

П’ятиповерховий „Турист“ на 350 осіб був готелем універсальним і зручним до межі тодішніх уявлень про комфорт із 1-, 2-, 3-місними номерами та секціями типу гуртожитку на 23 місця кожна. При цьому, на другому поверсі розташовувалися лише 2-місні номери, які за потреби об’єднувалися попарно і використовувалися для поселення середньочисельних груп або ж як номери типу „люкс“. Кожен номер мав ізольовану лоджію-балкон, відділену від кімнати скляною стіною. Всі комплектувалися вбудованими меблями, санвузлом, душем, телефоном. Якось посередині між „в комплексі“ та „окремо“ знаходився ресторан на 100 місць. Він з’єднувався з будівлею через вестибюль, але з парку туди теж можна було потрапити.

Відкрили „Турист“ 1 листопада 1970 року.

Критий ринок1458979392-805

Критий ринок засяяв неоновими вогнями 5 листопада 1971 року і того осіннього вечора більше нагадував хокейний Палац спорту, ніж колгоспне торжище. Недарма ж у часи великої популярності цієї гри між людьми новобудова ще довго називалася „Шайбою“.

Спроектувала її 1963 року “команда Чмутіної“. Опис „базару під дахом“ був таким: „Споруда циліндричної форми з залізобетону і скла має у діаметрі 51 м, висота 9,5 м, об’єм приміщення 16 тисяч кубометрів. Будівля є найсучаснішою за конструктивними елементами і першою в УРСР такого розряду. Насамперед, досягнута повна збірність. Стіни являють собою засклені залізобетонні каркаси-рами. Перекриття вантові. Це система натягнутих тросів, проміжки між якими заповнені трикутними збірними залізобетонними плитами. Експлуатаційний ресурс споруди – 40 років. Критий ринок розрахований на 340 торговельних місць, розташованих на першому поверсі, до кожного підведена гаряча і холодна вода. На другому, у вигляді балкона, розташований кафетерій. У підвальних приміщеннях знаходяться холодильні установки для зберігання продуктів, ліфти і підйомники доставляють їх до місця торгівлі. Зал радіофікований, є камери схову“.

Комплекс авто- і залізничного вокзалівRetro_railway-station

Здавалось би, нехитра штука — зв’язати залізничний та автовокзал в один транспортний вузол. Але в історико-архітектурному нарисі Сергія Кілессо „Черкаси“, виданому 1966 року, як то кажуть – чорним по білому: „Слід відзначити, що в Черкасах вперше в Радянському Союзі реконструкція здійснювалася в напрямку створення об’єднаних залізничного вокзалу й автобусної станції. Це забезпечило великі зручності для транзитних пасажирів і дозволило створити компактний і виразний архітектурний комплекс. Усі споруди запроектовано в сучасних архітектурних формах – прості об’єми будівель, великі площини скла, криті тераси на перонах, цікаве оздоблення інтер’єрів з використанням синтетичних матеріалів, дерева та кераміки“.

Відкрили комплекс 5 листопада 1963 року.

Фото з мережі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *