На Черкащині закликають віднайти кошти для порятунку річок

Річки Черкащини, які найбільше на собі відчувають антропогенне навантаження, все більше опиняються в зоні екологічної небезпеки. Скиди неочищених стічних вод у черкаські водойми та активна забудова їх узбереж, сприяють руйнації екосистеми річок.

Про це повідомляє “Вичерпно”.

Тільки у 2015 році було виявлено 18 об’єктів господарювання, які здійснювали забруднення Кременчуцького водосховища, річок Дніпро, Вільшанка, Тясмин, Гнілий Тікич та інших. Про це повідомила під час наради в облдержадміністрації щодо стану річок в області та ситуації на Кременчуцькому водосховищі, начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Олена Звягінцева.

oda2

“При аналізі у поверхневих водах було виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій по таким показникам як амфетаміни, нітрати, фториди і сульфати, — зауважила вона. — Відповідно до хімічних класифікацій водні об’єкти області, де проводилося лабораторне дослідження, зазнали помірного забруднення — річки Тясмин та Умань, та високого ступеня забруднення — Золотоношка”.

zvjaginceva

У першу чергу, за словами Олени Звягінцевої, на стан поверхневих вод впливають скиди неочищених стічних вод від промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства; висока розореність земель, забруднення річок продуктам ерозії; відсутність встановлених меж прибережних захисних смуг та недотримання режиму їх господарського використання; відведення берегів під дачне будівництво, зони відпочинку та рекреації.

Найбільшу кількість неочищених стічних вод скидають у м. Черкаси та у Городищенському районі та недостатньо очищених стічних вод — у Звенигородському та Смілянському районах.

Поліпшити цю ситуація можу реконструкція очисних споруд, та, на жаль, не в усіх районах на це навіть передбачені кошти.

“Заплановані заходи по охороні водних об’єктів по м. Золотоноша та шести районах області на загальну суму 807 тисяч гривень. Кошти на реконструкцію очисних споруд місцевими бюджетами не передбачені. Взагалі не передбачалися заходи за рахунок коштів місцевих природоохоронних фондів, спрямованих на покращення стану поверхневих водних об’єктів у Драбівському, Жашківському, Кам’янському, Катеринопільському, Маньківському, Уманському, Христинівському, Чорнобаївському та Чигиринському районах. Результати аналізу свідчать про неефективне планування та використання коштів місцевих бюджетів, спрямованих на виконання природоохоронних заходів”, — зауважила пані Звягінцева.

Також вона наголосила, якщо райони хочуть залучити бюджетні кошти, то необхідно, щоб ними була розроблена проектно-кошторисна документація. Це можливо зробити за рахунок коштів і місцевих бюджетів.

Віднайти на це кошти закликав і перший заступник голови ОДА Віталій Коваль: “На комісії, яка розглядала проекти, прийняли рішення не фінансувати проектно-кошторисні документації. Якщо громаді села, селища, міста, району потрібні кошти державного бюджету, то вона повинна показати, що проектно-кошторисну документацію вони в силі зробити за кошти місцевого бюджету. Друге питання, яке ми вирішили для себе визначальним — це врахування позицій місцевих органів при розгляді проектів на співфінансування природоохоронного фонду з обласного бюджету та при поданні на державний бюджет. Якщо вони на місцях хочуть вирішити цю проблему, то і ми будемо підтримувати. Якщо немає розуміння на місцях, то, шановні, ми ж не будемо за вас визначати, де і які проблеми у вас по річках і інших водоймах”..

oda

Ще однією важливою проблемою, які виділив у ході наради начальник Черкаського регіонального управління водних ресурсів Олександр Бовсуновський, є руйнація берегів. Цим явищем в Черкаській області вже охоплено 123 км берегів. Тому необхідно проводити заходи з їхнього укріплення. Подібна практика вже була застосована поблизу с. Сокирне Черкаського району. Тоді було укріплено близько 900 метрів берегу.

Окрім того, в зимовий період із-за пониження рівня води відбувається замор риби. Для вирішення ситуації необхідно виконати меліорацію водосховища шляхом створення системи каналів, що об’єднували б всі понижені території. Таким чином відбуватиметься водообмін.

Наголосив він і на давній проблемі несанкціонованої забудови узбрежжя Дніпра.

“Природозахисна смуга для такої великої річки як Дніпро — це 100 метрів. Але ні про які 100 метрів мова не йде, забудова відбувається за декілька метрів від самої води. Дуже часто будинки не мають зливової каналізації, тому продукти розпаду попадають безпосередньо у річку”, — акцентував увагу у своєму виступі Олександр Бовсуновський.

Загалом, очевидним залишається той факт, що якщо уже зараз відповідально не віднестися до проблем забруднення і обміління водних артерій області, то деякі з них вже незабаром можуть опинитися під загрозою зникнення, а більш повноводні просто перетворяться у застояне болото.

Фото http://vycherpno.ck.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *