Науковець із ЧНУ розповів, чому “цвіте” Дніпро

У появі великої кількості синьо-зелених водоростей є як глобальні, так і регіональні проблеми. Їх охарактеризував під час круглого столу у прес-центрі видання “ІнфоМІСТ” кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології ЧНУ Олександр Спрягайло.

Повідомляє “ІнфоМІСТ”.

На його переконання, ключовою причиною є підвищення температури на планеті.

” Ми бачили зелений Дніпро й 5, і 15 років тому. Різниця в тому, що кількість водоростей і час настання активного цвітіння відрізняються. Коли 20-15 років тому було на середині або у кінці серпня, то зараз ми це бачимо на початку серпня. Літо стає все більшим, зима – коротшою. Середня температура зростає. Все це є причиною того, що синьо-зеленим водоростям є як розвиватися. Це їхні комфортні умови”, – каже Спрягайло.

Окрім температури, важливими для водоростей є біогенні елементи. Зокрема, фосфор. Він стимулює активний їхній розвиток.

“Фосфор у Дніпро постачається нами, коли ми миємо посуд, використовуємо пральні порошки, а також викидається великою кількістю сільськогосподарських підприємств, які вносять мінеральні та органічні добрива. Особливо це стосується підприємств, що ведуть свою діяльність на березі Дніпра, – каже Олександр Спрягайло. – Локальна проблема – розорювання берегів і підхід підприємств безпосередньо або до самого Дніпра, або до річок, які впадають у Дніпро”.

Не менш важливим моментом є зарегульованість Дніпра.

“Те, що люди створили каскад гідроелектростанцій і дуже зарегулювали Дніпро (фактично, з проточної річки він став великим ставком), вода дуже швидко прогрівається, швидкість течії дуже мала. Оскільки плесо часто не порушене ніяк, як наслідок, водорості розмножуються”, – каже викладач черкаського вишу.

На думку Спрягайла, всі проблеми, окрім глобального потепління, можуть бути врегульованими.

“Давно вже в науковому світі ведеться розмова про те, щоб урешті повертатися до Дніпра як природної екосистеми, тобто знімати поступово водосховища. У світі непоодинокі такі факти. І тут питання не в тому, що ми любимо природу, а в економічних розрахунках. За різними даними, прибутки від побудови гідроелектростанції щонайменше в триста разів менші, ніж витрати. Щороку абразія “з’їдає” неймовірну кількість берегів Дніпра, і це далі буде продовжуватись. Слід шукати шляхи, щоб повернути Дніпру природній стан”, – переконаний Спрягайло.

Крім того, на регіональному рівні потрібно також боротися із проблемами викидів, якістю очисних споруд, слід постійно контролювати воду.

“Проблема сьогодні не в тому, щоб узяти зразки води, а в тому, де провести якісний аналіз. Можна скооператуватися – з бюджету більше коштів направити на лабораторію, щоб вони без проблем брали ці зразки. Тоді б ми мали повну картину того, що в нас робиться у Дніпрі. А не те, що передбачає державний моніторинг”, – каже Олександр Спрягайло.

Допоможе позбутися такого засилля синьо-зелених водоростей і відновлення навігації.

“Поки був річковий флот активний, збурювання води у межах форматора робило свою справу. Це не вирішить проблему повністю, але сприятиме цьому, – каже кандидат біологічних наук. Також більшу увагу слід було б звернути на контроль вилову риби. Адже є види риб, які також можуть поїдати водорості. – Річ у тім, що в нас риба виловлюється просто неймовірними масштабами. Треба ставити питання про те, хто і скільки отримав дозволів, – переконаний Спрягайло. – Безумовно, має також бути контроль за прибережними зонами”.

Фото http://infomist.ck.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *