Опалим листям у Черкасах займуться французи

Кожної осені з Черкас вивозять тонни опалого листя. Ця органіка відправляється на полігон, де перегниває та лежить роками.

У розвинених країнах це вважалось би марнотратством та неекономним використанням ресурсу. Адже при застосуванні біоенергетичних технологій із листя можна виробляти як добрива, так і паливні брикети та інші джерела енергії. Подробиці у матеріалі сайту vikka.ua.

Черкаський винахідник Андрій Рубан зазначає, що опале листя могло б бути корисним зокрема для опалення житлових, технічних приміщень, теплиць.

“Опале листя – це органіка. Її можна використовувати з користю або повертаючи у землю, або підсушуючи та створюючи паливо”, – пояснює черкащанин.

Він дивується, чому в Україні та Черкасах зокрема не використовують біопаливо та інші альтернативні джерела енергії. Тим паче у часи, коли вартість комунальних платежів значно подорожчала.

“Бідність скоріше наштовхує людей на думки про те, як вижити, а не про те, як зекономити. Люди звикли красти, і доки є така можливість, про нові технології не думають. Наприклад, буржуйки, які застосовують для опалення теплиць. Вони незручні у використанні, на них йде багато дров. Але ж люди знаходять можливість десь брати безкоштовну деревину, завозити її машинами”, – зазначає Андрій Рубан.

Винахідник підкреслює, що у Черкасах колись лунали пропозиції створювати паливні брикети з опалого листя, але ініціативи так і залишились на рівні розмов. Натомість черкащани винайшли унікальну піч із жартівливою назвою “Бубафоня”. Її можна топити хмизом, опалим листям та іншою органікою. На жаль, велика черга за корисним винаходом не утворилася.

blank

teplowood.ru

“Коли я побачив цю дуже грамотно сконструйовану піч, здивувався. Виявилося, що це винахід черкащан. Піч має не дуже естетичний вигляд: за формою це бочка на 200 літрів. Але економія перекриває цей недолік. У 2015 році така піч вартувала десь 3,2 тис. грн. Її цілком можна було б використовувати на дачі, у приватному будинку, теплиці”, – пояснює черкащанин.

Також він підкреслює перспективи використання сонячної енергії.

“У мене в майстерні встановлено сонячний повітряний колектор, який я сам винайшов та створив. Він взимку нагріває приміщення, в якому немає централізованого опалення, до 10-12°C”, – розповідає винахідник.

Начальник відділу екології Черкаської міської ради Володимир Гусаченко, у свою чергу заявляє, що за сезон із Черкас вивозять близько 20 тисяч кубів опалого листя. Скільки теплової енергії можна було б отримати з цієї біомаси, чиновники не підраховували.

“Все опале листя з міста вивозиться на територію КП “Екологія”. Це листя перегниває там природнім шляхом, утворюється компост. Цей перегній поки що там просто складається”, – пояснив начальник відділу.

Крім того, він повідомив, що переробкою черкаського листя наразі зацікавилися французи.

“Щойно була зустріч міської влади з французькою делегацією. Створюється концепція побудови заводу з виробництва компосту. Поки що це проект, ведуться підрахунки. У Європі такі заводи працюють. Опале листя там йде на поліпшення земель”, – розповів Володимир Гусаченко.

blank

Наразі на планеті активно використовують біовідходи для опалення. Зокрема у британському Бірмінгемі працює фабрика по створенню з опалого листя брикетів Leaf Log, які застовують замість дров. Китайські вчені пішли у цьому напрямку ще далі. Команда науковців експериментувала з листям павловнії, яку ще називають адамове дерево. З органічного сміття вони зробили пристрої для зберігання енергії. Технологію переробки листяної біомаси китайські вчені вирішили випробувати і на інших органічних рештках – картопляному лушпинні, соломі з рисових і кукурудзяних рослин та інших сільськогосподарських відходах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *