чапаєвка

Від Богушкової Слобідки через Чапаєвку до Благодатного

Звершилося!.. З географічних мап України зникло позначення Чапаєвка, що на Золотоніщині, натомість це поселення прибрало милозвучну назву «Благодатне». На виконання резонансного Закону про декомунізацію відповідну ухвалу було прийнято Верховною Радою України, і сталася ця доленосна для мешканців вказаного села подія 12 травня, за 9 днів до завершення відведеного законодавством терміну всеукраїнської епопеї перейменувань.

У цьому контексті доречним стане екскурс в історію місцевих топонімів.

Майже 400-річна історія тепер уже Благодатного розпочала свій відлік від 1619 року, коли поселення вперше згадувалася в історичних документах під назвою Богушкова Слобідка. Щодо походження цієї назви, існують дві версії:

  • перша пов’язана з іменем польського можновладця Богуша, котрий, як зазначено в джерелі, «моцно і ґвалтом» загарбав Слобідку.
  • А, за народними переказами, засновником чи першопоселенцем села був якийсь Богушко (здрібнілий і народно-ужитковий варіант імені Богуслав), звідси начебто й назва.

На початку Хмельниччини село стало центром козацької сотні Черкаського полку. У стародруках, датованих ХІХ і поч. ХХ ст, Богушкова згадується вже як «торговое и людное местечко». Поважний статус містечка зберігався аж до адмінреформи початку 1920-х років, коли цей тип поселення взагалі був знятий із обліку.

Вказана назва служила вірою й правдою тамтешнім мешканцям довгі 304 роки, доки вони не дочекалися ще однієї метаморфози: на хвилі радянських топонімічних перетрубацій тепер уже знову село прибрало в 1923 р. назву Чапаєвка. Приводом для такого перейменування стала за тогочасними оцінками дуже «пам’ятна» подія: наприкінці 1920 року повертаючись із польського фронту, в селі зупинялася на відпочинок 25-та Чапаєвська дивізія.

Завважимо, що в радянську добу «чапаєвська» назва населених пунктів стала такою популярною, що її отримали щонайменше понад 100 міст і сіл Союзу РСР. При цьому наша Чапаєвка за хронологією перейменування була однією з перших.

Ця назва була чинною 93 роки і збіглася в часі не лише з радянською добою, а й із першим чвертьстоліттям української незалежності. З виходом декомунізаційного закону чапаєвчани зібралися наприкінці минулого літа на громадські слухання, й у результаті бурхливих дебатів «успішно» провалили запропоновану ідею перейменування.

Окрім звичних контраргументів на кшталт: «ми звикли до назви Чапаєвка» і «чи не доведеться вигрібати останню копійчину зі своїх гаманців при оформленні нових документів», прозвучали й інші, на перший погляд, не позбавлені логіки. Мовляв, законодавець чітко не виписав колізію щодо імені Чапаєва, який нічого поганого Україні не зробив: партійним функціонером не був, до карно-репресивних органів не належав, та й до встановлення радянської влади в нас абсолютно непричетний.

А ще – герой Першої світової (три георгіївські хрести за мужність на фронті) і народний улюбленець, недоброзичливець комісарів… Відтак, у листопаді до Верховної Ради полинув лист від місцевої громади з проханням залишити стару назву. Відповідне роз’яснення майже через два місяці надав Український інститут національної пам’яті:

В. Чапаєв – один із радянських символів, минулого слід рішуче позбавлятися, тому альтернативи перейменуванню немає.

А соціальні мережі та ЗМІ буквально вибухнули докорами чапаєвській громаді з лейтмотивом, що «Чапаєвка пручається декомунізації».

Відразу після цих подій процес, так би мовити, пішов. Спочатку в Чапаєвці було перейменовано 19 вулиць і провулків, і замість ленінсько-радянських назв з’явилися площа Свободи, вулиці Л. Українки, М. Максимовича, Л. Симиренка, Н. Ужвій, Пам’яті, Центральна, Соборна, Сонячна, а ще провулки Зоряний, Тихий, Садовий, Калиновий…

Згодом було демонтовано пам’ятник В. Чапаєву і вирішено таки перейменувати село.

Із восьми варіантів нової назви, які розглядалися на засіданні відповідної комісії, на громадське опитування було винесено 4:

  • Благодатне,
  • Богушкове,
  • Прибережне й
  • Оберегове.

Переважній більшості чапаєвчан найбільше до вподоби виявилася перша назва – Благодатне, тож відповідне звернення за підписом сільського голови Володимира Янчого було надіслане до Києва 12 лютого. Не минуло й трьох місяців, як народні депутати, зрештою, прийняли відповідну ухвалу, і наша Чапаєвка стала Благодатним. Утім, як виявилося, не єдиним, а одним із понад 10 (яскравий приклад клонування ойконімів!) Єдине, що втішає: «благодатні» поселення концентруються переважно на Півдні й на Сході, Центральна ж Україна репрезентована лише золотоніським Благодатним.
Чи стане життя в колишній Чапаєвці після її перейменування благодатним? Дуже б хотілося сподіватись…

Джерело: novadoba.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *