Як інтернет впливає на жінок?

Давно вже хотіла написати статтю про вплив Інтернету на ментальні установки та світобачення, та все якось відкладала. Та нещодавно натрапивши на чергову цитату у «Фейсбуці» не витримала, та на хвилі обурення сіла за комп’ютер. Про вплив Інтернету та соцмереж написано багато, та мій фокус уваги — на жінках, на їх самореалізації, їх шляху у соціумі в контексті цієї теми. Це моя давня цікавість ще з часів університетських (пробачте мені мою слабкість).

Таку думку висловлює черкаський психолог Антоніна Прошина, інформує “Вичерпно”.

На зараз мені хотілося б поділитися своїми спостереженнями щодо того, як я бачу тенденції зміни цінностей жіночої ролі та її самоусвідомлення. І я сприймаю Інтернет та соцмережі як деяке дзеркало соціальних процесів – великий світ у меншому.

Ще пам’ятаю, був період, коли всі полички у книжковому магазині під написом «Психологія» були заставленні виданнями на кшталт «Как стать стервой», «Стерва на работе, в постели, и т.д…». Сьогодні цінність зверхності та приниження всього чоловічого пішло у минуле, та з’явилися нові течії.

Частенько зустрічаю послання від гуру про те, що жінка має вдягнути спідницю і надихати чоловіка, медитуючи на його успіх (вибачте, прихильна до ведичної психології, я дещо перебільшую зараз, маю повагу і до вашого бачення, хоч і маю іншу точку зору). Та крім постів, що групуються на певній філософії, частенько зустрічаю гарненькі картинки з набором «красивостей», які формують уявлення про те, якою має бути жіноча роль.

Остання крапля – пост у «Фейсбуці» з текстом (мовою оригінала): «Женщина должна принадлежать мужчине, который решит все ее проблемы, а не станет одной из них». І знизу інформація – 187 репостів, 570 відміток «Подобається». Шановні жінки, невже 570 з вас всерйоз з цим згодні!? Чи нас не збентежило слово «належати»? Чи шлюб вже з партнерства двох вільних особистостей, де кожен має свій шлях розвитку, перетворився на договір про купівлю-продаж? Далі йдемо по тексту: «…вирішити всі її проблеми». Вирішують всі проблеми батьки, та й то для дитини років до 7, а далі — вчися вирішувати сам, іди сам домовляйся з однокласниками, вчися взаємодіяти зі світом, звичайно, по мірі своїх сил. Чому ж доросла жінка настільки не довіряє своїй здатності самій вирішувати свої проблеми?

Згодна, що чоловік не має бути проблемою, та стосунки — не свято, це «тренувальний майданчик», на якому ми часто перепрацьовуємо дитячі чи родові травми, вчимося новим якостям, співіснуванню, часто ці тренування досить «жорсткі», та ми ж не випадково обрали саме такого чоловіка, на це є вагомі причини, чому саме він на цьому місці. А запрошуючи у своє життя тата і маму, одній особі щасливого сімейного життя не побудуєш…

Інша відома цитата з соцмережі, що активно лайкається: «Я девочка. Я не хочу решать, а хочу платье!». Та припускається, що цю фразу говорить доросла жінка. Скільки років цій жінці, який рівень її особистісної зрілості та відповідальності, чи готова вона до дорослих партнерських відносин?

Із схожого (відчуйте присмак цих фраз): «Настоящая женщина должна быть вредной и капризной», «Настоящая женщина должна в своей жизни три вещи: проснуться, одеться и накраситься», «Настоящая женщина должна побыть замужем 2 раза: один раз для шока, второй – для шика». І багато, багато, багато схожого.

Скажете, жарт, так й усе! Та знаєте, кількість репостів говорить, що багато хто сприймає це всерйоз. Мої колеги підтвердять, що часто фрази, почуті дитиною чи підлітком від значимої особи можуть вплинути на самосприйняття чи світобачення (на прикладі укоренілих мислеформ). Та й на дорослого періодичне повторення одного і того ж може сформувати точку зору, потім – переконання, в результаті – установка, дія, доля…

Я вцілому зараз бачу, що є тенденція в соціумі до того, що частина жінок прагнуть росту та розвитку. Та частина жіночої спільноти інфантилізується та не хоче опиратися на себе та свій ресурс. Звичайно, на це є свої причини, і в глибині це перш за все недовіра своїм можливостям, наслідок травм особистих чи родових. Та при цьому не варто незрілість сприймати за привабливу рису, ототожнювати з жіночністю, спотворюючи при цьому образ жінки. А соцмережі з пропагування цієї позиції якраз цьому і сприяє, на жаль.

Я не критикую інтернет вцілому, це джерело великих можливостей. Я закликаю до більш свідомого сприйняття того, чим нас, жінок, там «годують».

У жінці є неймовірний ресурс мудрості, сили, можливостей контактувати з природою, землею, бути провідником життя, що ми отримали від своїх прародичок. Варто лише в собі це шукати і довіряти собі.

Фото http://vycherpno.ck.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *